Юрій Дерев'янко

Ланчинці нагородили відомого мецената у день Петра і Павла за вагомий внесок у розвиток села

Щороку день селища Ланчин Надвірнянського району відзначається одночасно з великим релігійним святом Петра і Павла. Цього року відзначали 771 річницю села. Серед почесних гостей, які підтримали свято Ланчина, був голова Всеукраїнського благодійного фонду Юрій Дерев"янко.

Офіційну частину святкування чергової річниці Ланчина традиційно розпочали з вітального слова селищного голови Михайла Іванюка, який торкнувся не лише сивої історичної давнини, а й подякував нинішнім односельцям та гостям за допомогу у повсякденній роботі.

У розважальній частині виступив заслужений артист України, скрипаль Сергій Орел. Свої таланти вихованці Центру дитячої та юнацької творчості, зокрема колектив "Сонечко" з українським танцем. Родзинкою свята, стали виступи Троїстих Музик, які приїхали з сусідніх околиць. 

В рамках свята відбулося нагородження найактивніших представників громади Ланчина та футбольної команди, яка виборола ІІ місце у районі. Отримав почесні нагороди також депутат обласної ради Юрій Дерев"янко, за вагомий внесок у розвиток Ланчина.

 "Ланчин є для мене особливим місцем. За ті роки, що я подорожую по районам нашої області, саме цей населений пункт, став майже рідним для мене. За декілька років саме в Ланчині нам вдалося зреалізувати найбільшу кількість невеликих, але дуже потрібних проектів. Загалом їх було біля 14-ти.  Тут дуже активна та потужна громада. Тому, в святковий день селища Ланчин, бажаю усім мешканцям міцного здоров"я, нескінченної енергії, щоб бажання розбудовувати ваш населений пункт ніколи не зникало і в кожній родині панував достаток, щастя, любов і добро", — зазначив у своєму зверненні до громади селища Ланчина Юрій Дерев'янко.

Ланчин — одне з найбільших селищ у Надвірнянському районі, кількість жителів тут перевищує 8 тисяч. Існує декілька версій про його походження. За народними переказами, назва — від слова "лан". За дослідженням письменника-краєзнавця Степана Пушика, першоджерелом назви Ланчин є дочка угорського короля Бели, дружина галицького князя Михайла Володимировича Ланка, якій і належали землі селища.

Перша письмова згадка про Ланчин є у Галицько-Волинському літописі 1241 р., перше поселення — у Х столітті. На території селища є декілька соляних джерел і тому деякі письмові згадки пов`язані саме з ними. Із сировиці Ланчинського родовища добували таку кількість солі, яка забезпечувала потреби ланчинців, жителів навколишніх сіл та м. Коломиї.