Юрій Дерев'янко

Народний депутат України

Логіка будь-якого росту полягає в тому, що ти постійно приймаєш новий виклик долаючи рівень своєї некомпетентності. Завтра ти маєш зробити щось таке, чого ти вчора не знав.

Сайт Юрія Дерев'янка

Юрій ДЕРЕВ’ЯНКО: "Ні під тиском, ні за пропозицію грошей чи посади я не вступатиму до фракції Партії регіонів"

01 грудня 2012 20:35

У новій Верховній Раді півтори десятка обранців представлятимуть Прикарпаття. Семеро з них перемогли на мажоритарних округах, решта — пройшли за партійними списками. Усі — опозиціонери. Більшість обранців належать до "Батьківщини" і "Свободи", лише двом самовисуванцям — Юрію Дерев’янку і Олесю Донію — вдалося вирвати перемогу в представників партійних брендів.

Юрій ДЕРЕВ’ЯНКО: "Ні під тиском, ні за пропозицію грошей чи посади я не вступатиму до фракції Партії регіонів"

"Галицький кореспондент" розпочинає серію інтерв"ю з переможцями виборів. Починаємо з Юрія Дерев"янка, що балотувався по Надвірнянському округу (№ 87) — єдиного з-поміж кандидатів благодійника, за якого проголосували прикарпатці. Про його політичну орієнтацію і місце в майбутній Раді вже зараз поширюються суперечливі чутки…

— Пане Юрію, Ви вперше спробували балотуватися до Верховної Ради — і одразу вдалося. Які були відчуття, коли дізналися, що перемогли?

Я зрозумів, що перемагаю, десь о третій-четвертій годині ранку з неділі на понеділок, тому що ми стежили за підрахунком голосів. Було зрозуміло, що різниця в голосах з найближчим конкурентом буде невелика. Чесно кажучи, особливих емоцій навіть не було. Мене більше дивували і хвилювали речі, на які я не розраховував, наприклад, низька явка виборців. Я якось дуже спокійно все сприйняв. Перемога — і добре, що перемога. Я тоді спостерігав, яка ситуація складається по екзит-полах, і усвідомлював, що це перемога в певному середовищі.

Прикрість від того, що відбувалося в Україні, була значно сильнішою від радості з приводу власної перемоги. Я дивився, як по Україні відбувалося голосування і підрахунок голосів, і розумів, яка конфігурація складеться в Раді. Тому ніякої ейфорії бути не могло.

У ті хвилини я також якось особливо чітко усвідомив відповідальність за величезні сподівання людей мого округу. Я маю на увазі не ту частину сподівань, яка стосується мене особисто: там, де я маю прийняти рішення, в мене сумнівів ніяких немає. А от стосовно сподівань швидких змін і кращого життя, то ввечері 28 жовтня, коли оприлюднили результати екзит-полів, я розумів, які ці сподівання тануть і відкладаються на невизначене майбутнє.

Але мені приємно, що  прикарпатці дали гідну оцінку провладній партії. Думаю, реальний показник Партії регіонів тут десь 1%, а все інше — це результат адмінресурсу. Шкода, що на окрузі була невисока явка: середня по області — 62%, а в нас — 57%. Це найнижча явка за всю історію виборів. Головна причина — це брудна кампанія, яку не посоромилися розгорнути деякі наші опоненти. Перебрали міру здорового глузду. Виборців це так розчарувало, що вони просто не прийшли на дільниці.

 - В області Ви єдиний кандидат-благодійник, який переміг на виборах. Благодійники-невдахи в інших округах зараз нарікають на "невдячних" виборців, які подарунки приймали, але проголосували "проти". Чому, на Вашу думку, виборці виявилися невдячними?

В мене немає жодних нарікань на, як Ви кажете, невдячних виборців. Я й під час виборчої кампанії говорив, що одна справа — це благодійна робота як вияв певних внутрішніх  переконань, і зовсім інша справа — політика. Ті, хто це плутає і змішує, роблять серйозну помилку просто на страті. Від того, що люди помиляються на такому базовому рівні, від того й неадекватна реакція на результат.

Для мене благодійність — це частина мого життя і роботи, яка давала можливість працювати і спілкуватися з великою кількістю людей. Але жодних сподівань "подяки" в мене ніколи не було. Я вважаю, що людина повинна робити те, у що вірить. І не потрібно мене обирати як мецената, тому що меценат — не завжди політик. Зрештою, наш Благодійний фонд під час кампанії не працював — це була принципова позиція. Але це не заважало нашим опонентам вести проти нас потужну контрагітацію, навмисно ототожнюючи наш Фонд з тими, що створювалися спеціально на час виборів і під вибори — фактично для підкупу виборців.

- Результати показують, що контрагітація таки спрацювала…

Спрацювала, і не тільки в цьому питанні, але й у багатьох інших. Для мене стало відкриттям, що людей можна переконувати не позитивом, а негативом. Мої опоненти зробили ставку саме на очорнення мене, а не на позитивну агітацію за себе самих. На моє здивування, це таки працює, людей таки цікавить "чорнуха", негатив.

- Хіба це не закономірно в країні, де суспільство тотально не довіряє владі, а отже, з підозрою ставиться і до тих, хто до неї намагається пройти?

Гаразд, я ще суто теоретично можу зрозуміти логіку звинувачень в благодійності. Навіть попри те, що ми призупинили діяльність.

Та коли мова йде про такі очевидні  речі, як мої політичні кроки, як-от долучення до коаліційної угоди? Коли я публічно оголосив, що підписую угоду опозиційних сил і приєднуюся до коаліції опозиціонерів у парламенті, як можна говорити, що це брехня? Це взагалі нонсенс!

- Для Ваших виборців сьогодні ключове питання — де буде Юрій Дерев"янко у Верховній Раді. В опозиції? А чи не опиниться він у провладній фракції? 

Хочу сказати, що я ж не змінився як людина: яким був два тижні тому, таким і залишився. Мої політичні погляди так само не змінилися, і всі ті речі, які я обіцяв виборцям, будуть зроблені.

Підписання угоди з опозиціонерами — це був мій свідомий крок. Положення і законопроекти, які, згідно з цією угодою, зобов"язалися виконувати і приймати опозиційні сили, повністю відповідають моїм переконанням і моїй виборчій програмі. Коаліційна угода — це фактично правила поведінки відносно конкретних голосувань. Угода не означає, що всі домовились підпорядковуватися комусь чи залежати від когось. Вона означає, що з певних політичних питань, які будуть винесені на голосування, позиція буде ось такою.

Безумовно, я би був більш щасливий, якби це була коаліція більшості. На жаль, не сталося. З іншого боку, всі політичні сили і політики, які її підписали, повинні тепер перед виборцями дотримуватися зафіксованої в угоді лінії з усіх тих питань, які були сформульовані у вигляді законопроектів, і проголосувати так, як написано в документі.

Тому повертаюся до тієї зливи негативу і бруду, який на мене вихлюпнули мої опоненти.  Здавалося б, вони мали б вітати такий мій крок, радіти, що більше стає опозиційних кандидатів. Але ні: вони вирішили, що усі засоби годяться, і взялися викривлювати факти і маніпулювати виборцями. Причому цим не гребували самі лідери авторитетної на Прикарпатті політичної сили, вони знайшли на це і ресурси, і час в останні дні кампанії… Але якщо вони на таке здатні зараз, то чи не вартує задуматися, чого від них ще можна сподіватися?

 - Перебування в опозиційній меншості означає, що у Вас не буде впливу на прийняття рішень по бюджету, що буде закритий доступ до ресурсів. Отже, Ви не зможете бути ефективним лобістом інтересів місцевої громади, яким себе позиціонували. Як будете виходити з ситуації?

Ви абсолютно праві: бути в меншості означає бути повністю усуненим від можливості впливати на фінанси, на вирішення тих чи інших проблем. Та коли я зустрічався з людьми, я їм ніколи не обіцяв, що те чи інше ми профінансуємо, побудуємо чи зробимо. В першу чергу я їм пояснював свою політичну позицію. Бо не можна за пиріжки продавати батьківщину. Ми будемо в меншості, але будемо боротися за відстоювання цінностей, з якими йшли на вибори. Навіть якщо нам щось не вдасться зробити з економічної точки зору, я думаю, що виборці підтримають нас. Не можна розмінювати тимчасові вигоди на країну і незалежність.

- Сьогодні вже очевидно, що Партія регіонів спробує створити парламентську більшість самотужки, без традиційних союзників — комуністів, в основному за рахунок депутатів-самовисуванців. Тиском, грошима — усіма методами — їх зганяють у "регіональне" стійло. Ви відчуваєте якийсь тиск? Чи Вам роблять відповідні пропозиції?

Зараз кожна політична сила проводить консультації з усіма самовисуванцями. Мета цих консультацій — зрозуміти позицію кожного незалежного депутата, щоб переконати чи залучити його до себе. Якщо ж говорити про тиск, то поки що такого не було. Та постійно з"являються люди, які хочуть з"ясувати твою позицію.

Втім, думаю, що три четвертих з усіх самовисуванців, які стали депутатами, опиняться в Партії регіонів. На жаль. Тому скажу тільки про себе: Юрій Дерев"янко ні під тиском, ні за пропозицію грошей чи посади — в жодному разі не вступатиме до фракції Партії регіонів! Мої політичні погляди не змінюються.

 - Отже, Ви плануєте приєднатися до якоїсь із опозиційних фракцій?

Зараз я проводжу консультації з "Батьківщиною". Йдеться наразі про партнерські стосунки.  Безумовно, є свої і плюси і мінуси від входження в ту чи іншу фракцію. Плюси полягають в тому, що від імені фракції маєш право, згідно з регламентом, на виступ, на законотворчу ініціативу тощо. З іншого боку, членство у фракції загрожує певним знеособленням, перетворенням на звичайний партійний багнет, на рядового якогось партійного вождя. І якщо починаються процеси, що суперечать твоїм переконанням чи зобов"язанням перед виборцями, ти не можеш про це навіть сказати вголос. Ти маєш обов"язок лише мовчати і голосувати, як партія скаже. Бути у фракції — це бути підлеглим, подобається це тобі чи ні.

Тому сьогодні я веду переговори радше про партнерський формат стосунків. Ці стосунки передбачають, що з усіх голосувань по законопроектах, передбачених в коаліційній угоді, я однозначно підтримуватиму опозицію. Я підписав угоду і буду її чітко дотримуватися в усьому — в питаннях звільнення політв"язнів, захисті українських цінностей, мови, історії, культури, церкви, скасуванні прийнятих владною більшістю одіозних законів — Податкового кодексу, пенсійної реформи тощо. Але в мене вже є гіркий досвід членства в фракції в обласній раді: я не хочу бути заручником примх оточення партійного лідера і покірно мовчати, коли впевнений у своїй позиції. Тому я пропоную опозиційній партії партнерство, але не погоджуюся на роль "штика".

- Експерти і політики сходяться на думці, що сподіватися від цієї Ради справді серйозних рішень і змін не доводиться. Опозиція в меншості, Регіони не здобули конституційної більшості, тому буде таке собі болото. А Ваш прогноз: якою буде ця рада? Чи не чекають Україну перевибори в межах року-півтора?

Думаю, влада таки сформує більшість у парламенті. Причому навіть без комуністів. А вже з комуністами вони отримають переконливу більшість. Тому вони зможуть маніпулювати Радою. Скажімо, не тільки використовувати її для ухвалення потрібних їм законів, а й для того, щоб списувати на неї прорахунки уряду і президента. Чи зможуть опозиційні сили в парламенті ефективно блокувати ці процеси? Навряд. Думаю, у влади є сьогодні всі важелі "покращувати життя вже завтра"…

Насправді головне завдання опозиції  — не допустити можливості обрання президента в парламенті.

- Це вже практично зроблено: владі бракує голосів для зміни Конституції.

Я був би щасливий, якби помилився, але... Я постійно говорив виборцям про "метод зозулі", який використовує Партія регіонів.  Влада, як та зозуля, порозкладала свої яйця в чужі гнізда. І зозуленята вже сидять у тих партійних гніздечках, в тому числі опозиційних. А коли вони з них вилетять до рідного — це питання часу.

До президентських виборів ще кілька років, тому поки що буде спокій. Подивимося, що буде відбуватися ближче до того відповідального моменту, коли зозуленята стануть потрібні. Я вже не кажу про закон про референдум, який вони ухвалили і Янукович підписав. Цей закон дає можливість обійтися і без парламенту, змінюючи Конституцію на догоду президенту.

Звісно, вони будуть озиратися на Європу і США, хоча інстинкт самозбереження може бути сильніший, ніж здоровий глузд. Тому питання стійкості лав опозиційних політичних сил — це ключове питання і для нового парламенту, і, отже, для всієї країни.

 - Від Прикарпаття до Ради пройшли з півтора десятка політиків. Можна було б сподіватися, що ці люди будуть між собою комунікувати, створять своєрідне лобі області? Ви спілкуєтесь з колегами-земляками?

Теоретично це гарна ідея. Ми прикарпатці, і було б добре відстоювати разом інтереси нашого краю. Треба, правда, врахувати, що обрані перебувають у різних політичних силах, лідери яких можуть мати різні інтереси… Але підтримувати зв"язок — це добра ідея.

 - Як Ви будете підтримувати зв"язок з виборцями? Чи продовжить свою роботу Благодійний фонд Юрія Дерев"янка?

Хочу підкреслити, що Фонд — це не політика. Він як працював, так і буде працювати. Я буду підтримувати всі ініціативи Фонду як звичайна людина, а не як політик.

Стосовно моєї присутності в окрузі. Вибори показали: є велика кількість порядних і сильних  ідейних людей — моїх прихильників — у кожному населеному пункті округу. Це дуже добре, це головний здобуток. Я б хотів, щоб саме вони забезпечували зв"язок громади з депутатом, а також і контроль громади над депутатом. Я цьому всіляко сприятиму. Звісно, я підтримуватиму контакт з громадою і через команду помічників і активістів. Ясна річ, щомісяця я проводитиму особистий прийом громадян, як це робив депутатом обласної ради. І звісно, щороку я звітуватиму перед виборцями про зроблене в парламенті. Це, зрештою, частина моєї передвиборчої програми.

На завершення — хочу подякувати виборцям за довіру. Я вдячний тим, які залишилися стійкими і, попри всяку брудну пропаганду, зуміли відокремити зерно від полови. Це наша спільна перемога. Головне, прошу, не втрачайте віри: усе, що я обіцяв, буду здійснювати. У вас буде чимало нагод у цьому переконатися. Я поважаю і вибір тих, хто голосував за інших кандидатів. Запевняю, що я відкритий до співпраці, а роботи у нас разом багато. Той дух, ті українські цінності, політичні ідеали, які ми пропонували під час кампанії, — все це залишається з нами. І ми будемо спільно з вами відстоювати Україну. Будувати нашу державу європейською, сильною, заможною, незалежною!

Розмовляв Андрій СОВА

Теги: