Юрій Дерев'янко

Останній тиждень роботи Верховної Ради виявився досить бурхливим та нервовим. Адже у Парламенті розглядалися питання, пов’язані не тільки з розподілом бюджетних коштів але й зі "шкурними" інтересами самих народних обранців.

Розповісти про "внутрішню кухню" Верховної Ради та роботу одного з найважливіших її підрозділів — Комітету з антикорупційної боротьби, — ми попросили народного депутата України 8-го скликання, Голову підкомітету з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері запобігання протидії корупції органами державної влади та місцевого самоврядування, члену Ради партії "Воля" Юрія Богдановича Дерев"янка.

– Юрію Богдановичу, майже вся країна 13 липня спостерігала за роботою Верховної Ради, а саме за голосуванням щодо прийняття бюджету, погодженням кандидатури на посаду аудитора НАБУ та голосуванням народних обранців по зняттю недоторканості з нардепа від "Опозиційного Блоку" Михайла Добкіна. Для початку, хотілося б почути вашу думку про вибори аудитора НАБУ. Адже, наскільки нам відомо, найбільше депутатських симпатій дісталося Олександрі Яновській — національному експерту Ради Європи?

– Верховна Рада не підтримала жодного з кандидатів на посаду аудитора НАБУ. Я вважаю, що це дуже і дуже добре. Тому що з чотирьох претендентів на посаду, двоє були дійсно незалежними — це Карлос Кастресана та Марта Борщ. Ці два прокурори (Кастресана — з Іспанії, Борщ — зі Сполучених штатів Америки) мають колосальний досвід у боротьбі з корупцією. Марта Борщ має результативний розгляд по справі Павла Лазаренка, завдяки чому він був засуджений. Карлос Кастресана — по Берлусконі, по президенту та уряду Гватемали. Тобто — це ті люди, які знають все про кримінальний процес, що таке корупція та як з нею боротися.

– Які функції мають виконувати аудитори НАБУ?

– Варто пояснити, хто такі, взагалі, аудитори НАБУ. Це мають бути три особи, які, відповідно до закону, мають бути обрані, як незалежні аудитори. Але вдумайтесь у вислів "незалежний аудитор", коли один призначається Президентом, другий — Урядом, третій аудитор призначається Верховною Радою. Очевидно, що там де призначення від Президента та Уряду — це одна і та ж сама команда, а там де призначення аудитора від Верховної Ради, ще існує вірогідність на призначення дійсно незалежного посадовця.
Власне, цієї "незалежності" ми і не побачили під час голосування за кандидата Яновську у Верховній Раді. Очевидно, якби пані Яновська була обрана, то це б означало, що всі три аудитори були б призначені від адміністрації президента, адже вони активно її протягували.
Зі свого боку хочу сказати, що адміністрація президента дуже занепокоєна бурхливою діяльністю НАБУ, яке почало давати результат. Наприклад, результатом роботи НАБУ є кримінальні справи, подання на зняття недоторканості, у тому числі по Розенблату, Полякову, справа Мартиненка та екс-голови ДФС Насірова. Тобто НАБУ — працює. І особисто для мене, як для народного депутата, головне — це результат, особливо, коли ми бачимо, що вони не просто ганяються за порушниками чи політичними опонентами минулих часів, а коли мова йде про чинних депутатів, посадовців, представників влади, які сьогодні крадуть гроші, займаються корупцією. І НАБУ перейшло червону межу, встановлену адміністрацією президента.

– Яку загрозу несе НАБУ вищеозначеній структурі?

– Вони порушники корупційного спокою, порушники того клептократичного становища, який, на превеликий жаль, присутній і в адміністрації президента, і в Уряді, і в Верховній Раді. Тому на НАБУ їм треба якось вплинути. Закон надає єдину підставу для зняття керівника НАБУ Артема Ситника — це висновок аудитора. Тож уявіть собі, якщо це три аудитори від адміністрації президента, а ми пам"ятаємо, що НАБУ для адміністрації — це як чиряк на одному місці, звісно, що висновки будуть зроблені на користь інтересів адміністрації.
І якщо є одна незалежна від апарату президента людина, наприклад американський чи іспанський прокурор, який точно не стане займатися фальсифікаціями , який точно не піддасться  якимось махінаціям чи впливу двох інших аудиторів — це проблема для зацікавлених сторін.
Тому я вважаю, що той факт, що депутати не змогли протягнути в Раді аудитора НАБУ — це добре для самого НАБУ. Це означає, що НАБУ, як мінімум, спокійно працює до осені. Ми сподіваємося побачити позитивні результати від НАБУ, а далі — життя покаже.
На сьогоднішній день ні в БПП, ні в "Народному фронті" немає бажання, зробити цей орган незалежним. Якщо такої волі немає, то хай краще не буде зовсім ніякого аудитора, аніж буде три залежних від Президента аудитори, які будуть писати замовлення, які йому будуть потрібні.

– Але ж, ще під час засідання антикорупційного комітету, коли проводилися співбесіди з кандидатами на пост аудитора, більшість іноземних фахівців заявляли, що вони не дуже добре знаються на українському законодавстві. Чи не завадить цей факт їхній роботі?

– Знаєте, ідеальний баланс — це, коли двоє аудиторів від Президента досить добре знають українське законодавство, а один — має колосальний досвід по законодавствам інших країн. До речі, Марта Борщ не говорила, що вона не знає українського законодавства, тому що мова (під час співбесіди, — Ред.) йшла про справу Павла Лазаренка. Мова йшла про тісний контакт і співпрацю з українською Генеральною прокуратурою та іншими службами, до того ж — вона російськомовна, тож може вільно спілкуватися з усіма учасниками процесу. Я маю на увазі детективів, прокурорів, антикорупційну прокуратуру, якщо виникне така потреба. Тому — це не є перешкода. Найголовніше те, що має бути об"єктивна картина, і ці іноземні прокурори можуть її надавати.

– Нещодавно, під час засідання антикорупційного комітету, ви закидали представникам Міноборони, що у деяких контрактах, пов"язаних з постачанням обладнання для української армії, присутня корупційна складова. Чи почули ви пояснення від представників Міноборони?

– Зараз українська армія має закупити велику партію обладнання для військового зв"язку. Мова йде про великі суми. Щоб було зрозуміло, на потреби української армії потрібно виділити суму, приблизно один млрд. доларів. Лише цього року мають відбутися закупки на 300 млн доларів. Очевидно, що коли мова йде про такі величезні суми, потрібно дотримуватися певних процедур: відбір кращого постачальника, аналіз характеристик обладнання, порівняння цих характеристик, випробування обладнання і т. ін. Всі ці речі потрібні, адже наші вояки мають забезпечуватися найкращим обладнанням але воно має закуповуватися за об"єктивними цінами.Ми маємо факти і величезну купу доказів (документи) про зловживання в Міністерстві оборони, в Генеральному штабі, в командуванні від зв"язку — у службі пана Рапка, —  в тому, що вони минулого року намагалися надати перевагу і уже, практично, прийняли рішення, купувати обладнання, якщо казати по-простому — купувати фольксваген за ціною мерседеса.
(Володимир Рапко, генерал-майор, начальник військ зв'язку ЗСУ, — Ред)
Ми не можемо говорити, що потрібно тому чи іншому користувачу — фольксваген чи мерседес. Але ми говоримо про те, що неприпустимо, коли за бюджетні кошти купляється фольксваген за ціною мерседеса — це перше. І друге, коли мова йде про технічні характеристики, дуже важливо, щоб цей умовний "фольксваген" не виявився "інвалідкою", взагалі. Для нас важливо, щоб кожен українець, який іде захищати країну, який йде воювати з агресором, щоб він був забезпечений добрим зв"язком, щоб цей зв"язок нормально працював. Щоб так не сталося, що ми витрачаємо сотні млн. доларів, а в решті-решт ставимо під ризик втрати життя і боєздатності наших вояків, тільки через те, що якісь корупціонери хочуть на цьому заробити.
І коли ми їздили на полігони і дивилися, і говорили з тим самим паном Рапко, він нас "лякав" різними прізвищами — Пашинським, Турчиновим і т. ін., — не знаю чи вони там разом; чи вони "подільники", чи ні але — звернення ми написали всім відповідним правоохоронним органам, які, до речі, порушили кримінальну справу, Військова прокуратура зараз цим займається. У справі є достатньо чіткі факти, які стосуються цін, які стосуються маніпуляцій, які стосуються підробки документів та інших моментів. Хай розбираються. Хай розбирається НАБУ (туди ми теж написали звернення), хай розбирається Генпрокуратура. Ми чекаємо на результати цих розслідувань.

– Повертаючись до роботи Верховної Ради, хотілося б почути ваш коментар з приводу голосування за бюджет на наступний рік та розподіл коштів з так званих активів Януковича? Адже від оточення президента неодноразово лунали заяви про необхідність залучення цих коштів для підвищення обороноздатності країни, проте ми бачили, що частина цих грошей була направлена на підвищення якості медицини у селах, частина — на покращення доріг і, навіть на підвищення зарплат помічникам депутатів та спеціалістів. Наскільки доречні такі рішення саме сьогодні?

– Це різні речі. Якщо ми говоримо про бюджет, який голосувався і "проштовхувався" голосами того ж таки "Опоблоку", взамін на те, щоб Михайла Добкіна не арештовували,то я за нього не голосував. Я не тому за нього не голосував, що там лише кілька хороших речей — ні. Я не голосував за цей бюджет тому, що там є велика кількість поганих речей, пов"язаних з "дерибаном" і корупцією. Речей, які пов"язані саме з тим, щоб не направляти більше коштів на армію, а розпилити їх по іншим галузям.Але коли розглядалося одне з питань, у сукупності з іншими, наприклад, по підвищенню зарплатні помічникам депутатів, це дійсно питання, яке варте уваги. В середньому на помічників виділяється 21 тисяча грн., а помічників — три, щонайменше. Тож на кожного помічника виділяється в середньому 7 тис. грн зарплати. Знайти кваліфікованих спеціалістів у Києві на таку зарплату майже неможливо, хіба вони мають бути дуже віддані своїй справі. Тому, насправді, робота фахівців, які допомагають аналізувати величезний масив законодавства, допомагають створювати законопроекти, така робота має бути більш оплачуваною.

– Переважна більшість українського суспільства виступає за зняття депутатської недоторканості з усіх народних обранців. Наскільки це реально?

– Я є один із тих, хто підписав проект закону внесення змін до Конституції, ідеї якого обговорювалися раніше у вузькому колі про-європейських демократичних партій, у тому числі з нашими колегами з партії "Свобода", "Демальянс", "Воля", "Рух нових сил" та іншими. Ми говорили про те, що президентський закон про скасування недоторканості, який голосувався ще у 2015 році, він зараз "мертвий". Тому що сьогодні його не можна просувати далі, адже після закону, який ми голосували три роки тому, вже були внесені зміни до Конституції в частині реформи судів, і та частина, яка стосується скасування недоторканості суддів вже вирішена. І якщо зараз "штовхати" закон, де є абзац про депутатську недоторканість і ще два абзаци про суддівську недоторканість, він знову змінить Конституцію у зворотній бік, тому, цей законопроект — "мертвий".Але ми його проголосували ще у лютому 2015 року, висновок Конституційного суду був позитивний, ми його отримали у липні 2015 року, але президент не вніс цей закон до розгляду Парламентом.
Я у Парламенті представляю позицію партії "Рух нових сил". Ми — за зняття депутатської недоторканості. Наші активісти з початку тижня привертали увагу народних депутатів до потреби проголосувати за зняття недоторканості з народних депутатів, на яких прийшло подання з Генпрокуратури (а насправді — з САП і НАБУ) — це перший крок.
Також я вважаю, що за останній пленарний тиждень роботи, Верховна Рада себе повністю дискредитувала. Це і БПП, і "Народний фронт", Радикальна партія Ляшка; більшість партій, які називають себе демократичними, бо вони обіцяли знімати депутатську недоторканість, а коли дійшло до справи, вони нам продемонстрували кругову поруку, вони нам продемонстрували, що — не борються, а очолюють корупцію. І це реально жахливо, адже такі дії вбили залишки довіри українців до цього Парламенту. Такі дії, фактично, створили в очах людей його повну не легітимність Це катастрофа! Депутати роблять вигляд, що нічого не відбувається, що все нормально. Коли НАБУ надає докази, що ваші депутати порушують закон — вони ніяк не реагують. Там був запланований "договорняк": розглядалося подання на Добкіна. Це подання ставлять на 17 годину. До 17 години намагаються розглянути два ключових законопроекта (Закон про Конституційний суд та зміни до Закону про бюджет). При цьому "Опоблок" має голосувати за обидва цих закони, а взамін, БПП і "Народний фронт" не дали б голоси за арешт і затримання Добкіна. Цей сценарій був нам відомий.
Ми заблокували зранку трибуну і вимагали поміняти місцями розгляд цих питань. Заблокували з одною метою: щоб спочатку розглянути питання Добкіна, а потім розглядати все інше. Вони на це не пішли. Тож, всі ми бачили 25 голосів від "Опоблоку" за Конституційний суд і 20 голосів за зміни до бюджету. А без цих голосів — голосування було б не результативним. І тільки завдяки шаленому тиску людей назовні і депутатів всередині Ради, а також розумінню, що на цей фарс дивиться вся країна, — вони здалися.
Але подивімося по результатам голосування. За те, щоб притягнути Добкіна до відповідальності і за те, що заарештувати, різниця складає 23 голоси. Це голоси, які десь пропали. Це голоси, яких недодав БПП і "Народний фронт". От і все. Справа Януковича живе. Вони між собою проводять політику неформального союзу. Вони один одному підголосовують, вони ведуть себе, як партнери, і ми бачимо, що цей "договорняк" ледь-ледь не реалізувався.
Тому, я дуже вдячний всім депутатам, а їх було не так багато, які вийшли до трибуни і підняли це публічне питання, яке привернуло увагу ЗМІ. Почали підходити журналісти, цікавитися — що відбувається? І цей розголос допоміг створити суспільний тиск на нардепів, і дав результат. Але ж — це не нормальна робота Парламенту. Так не повинно бути.
Коли при владі був Янукович чи Кучма, всі розуміли, чим ця влада тут займається. Коли після революції прийшли нові депутати, а тим більше з демократичних сил, то було ілюзорне враження, що щось у цій країні зміниться. Але виявилося, що в цей "розсіл Януковича" потрапили ці нові депутати і вони там "засолилися". Тобто досить маленька частина нових людей залишилася не враженою. А більша частина депутатів постраждали, вони вражені корупцією.
Я вважаю, що у нас є один вихід — це вимагати від цього Парламенту формування антикорупційних судів; закону, який спрощує зняття недоторканості з депутатів і вимагати від Парламенту нового закону про вибори. Це те, що цей Парламент мусить зробити. Інакше, я дуже сумніваюся, що при такому підході навіть до базових речей, щось зміниться на краще.
Найважливіше сьогодні — дотиснути, щоб цей Парламент зробив такі кроки і треба його перезавантажувати. Після змін правил виборів, після того, як будуть у нас відкриті партійні списки, ніякої мажоритарки, заборона політичної реклами на телебаченні під час виборів (адже це дасть змогу молодим політичним силам скласти конкуренцію великим партіям і нанесе удар по політичній корупції) і, безумовно, суди — антикорупційні суди.

Юрій Дерев"янко спеціально для АСПІ