Юрій Дерев'янко

Інтерв'ю на тему виборчої програми з якою Юрій Дерев'янко йде до Верховної Ради

–        Добрий вечір шановні телеглядачі, сьогодні у нас в гостях кандидат в народні депутати України Юрій Богданович Дерев`янко. Юрію Богдановичу, ви йдете на вибори шляхом самовисування, як опозиційний кандидат. Це знають ваші виборці. Але не знають люди з чим ви йдете, з якою програмою. Може детальніше про програму.

–        Моя програма складається з двох частин. Перша частина стосується загальнодержавних питань, другу частина регіональних.

Якщо ми говорим про частину загальнодержавну, то вона відповідає на 99 % програмі Об'єднаної Опозиції. Адже саме з програмою об'єднаної опозиції я, як колишній член політичної партії "Фронт змін", голосував, обговорював, брав участь в дискусіях і мої переконання є незмінні і це на 99% програма яка стосується об'єднаної опозиції.

Про що йдеться. Йдеться про те, що сьогодні як ніколи ми бачимо дивні речі які відбуваються на 21-му році нашої Незалежності. Сьогодні як ніколи ми бачимо наскільки держава є несправедливою по відношенню до людей. Сьогодні як ніколи ми бачимо наскільки влада є нечесною по відношенню до людей. І на скільки як результат життя є не гідним людей, які проживають на території України, у вільній Незалежній Україні вже 21 рік поспіль. Власне мета програми і полягає в тому, щоб забезпечити справедливу державу, щоб забезпечити чесну владу і щоб забезпечити гідне життя.

Якщо ми говоримо про ті речі, які стосуються перших кроків тому, що мабуть це найважливіше. Адже саме важливе те, що збираються робити політики перші роки коли отримують можливість впливати на процес, на владу, то серед перших кроків можна сказати що надзвичайно важливі, на мій погляд є ухвалення законодавства, яке стосується відкликання депутатів усіх рівнів. Немає значення чи це депутат Верховної ради, чи це депутат обласної, міської, районної, сільської чи селищної. Ця можливість відкликати виборцю депутата дасть змогу припинити ті шахрайські і обманні речі, які стосуються політики і які стосуються виборів. Адже ми обираємо депутатів які йдуть з однією програмою, а після виборів вони міняють свої погляди, свою точку зору і фактично зраджують виборця. Тому можливість відкликати виборцям свого депутата у будь-який час, коли виборець вважає, що депутат не виконує своїх обіцянок є надзвичайно важливим для того, щоб дійсно політичне життя оновилося. Влада впливає на життя у всій країні і можливість людей впливати на владу є найважливішим чинником зміни країни.

Друге важливе питання припинення панування кримінального олігархічного режиму, який сьогодні ми маємо. Який плюндрує все українське, довів до ситуації, коли ми не маємо гідного життя та справедливої держави. Власне, це стосується і ухвалення законодавства відносно імпічменту президента, це питання стосується і всіх політичних в'язнів. Тому що сьогодні політичні лідери за гратами, завтра там будуть знаходитися політики, післязавтра — звичайні люди. І це ті речі, що стосуються ухвалення законодавства щодо незалежної судової гілки влади, адже сьогодні саме режим узурпував всю владу. І безумовно без незалежного суддівства неможлива справедлива держава. Будь-який громадянин права якого порушені не може отримати підтримку та відкрите, чесне правосуддя.

Наступне це стосується відкликання тих законів, які плюндрують нашу мову, нашу гідність, нашу душу. Це законодавство на захист української мови, духовності. Ми добре розуміємо, що після розпаду СРСР не лишилось бази, на якій би виховувалось молоде покоління. Бо саме духовність це та основа, що забезпечує всі ті цінності на підставі яких треба виховувати наших дітей і формувати той фундамент для того щоб бути патріотами, дбати про батьків, любити Бога та свою державу.

Серед перших кроків це припинення всіх тих не вигідних угод чи з митним союзом чи з єдиного економічного простору. Мова йде про Росію, щоб не підтримувати чи швидше блокувати ці угоди, що стосуються об'єднання України та Росії, а це є фактично втрата незалежності. Надзвичайно важливе також питання персонального голосування у Верховній Раді. Ми знаємо, що у ВРУ сьогодні приймаються рішення фактично режимом, голосують чужими картками. Жодний депутат, який знаходиться сьогодні в більшості практично не голосує сам. Тому я хочу, щоб до кримінального кодексу введена стаття , яка дає можливість притягувати до кримінальної відповідальності за те, що депутат не голосує самостійно. І я вважаю, що це персональна відповідальність кожного депутата, який буде обраний, перед своїми виборцями. Це стосується таких загальнодержавних питань, які здебільшого співпадають з програмою Об'єднаної опозиції.

Окремий блок питань — регіональний. Тому що депутат- мажоритарник він в першу чергу повинен відстоювати інтереси громад. Інтерес тих виборців, які віддали свій голос і довірили йому право відстоювати їх інтереси у вищому законодавчому органі держави. І, власне це перше і головне завдання мажоритарника, ухвалювати всі питання, що стосуються держави з урахуванням точки зору виборця.

Які саме проблеми прикарпатського регіону Ви налаштовані в першу чергу вирішувати?

На моє глибоке переконання першочергове завдання чи перший крок, який потрібно зробити, щоб наші громади та буквально кожне село жили краще, — це змінити систему фінансування органів місцевого самоврядування. Сьогодні ми маємо ситуацію, коли органи місцевого самоврядування працюють, але вони нічого зробити не можуть, бо не мають коштів. Мова йде про те, що система органів місцевого самоврядування не правильна. Вона побудована таким чином, що цей режим має можливість впливати напряму через важіль грошей, впливати на органи місцевого самоврядування.

Кожний голова села чи селища сьогодні залежний від влади. Це при тому, що за законами та згідно конституції вони є незалежною гілкою владу, і вони мають всі повноваження для того, щоб забезпечувати життєдіяльність в кожному населеному пункті. Тому на мій погляд, має бути ухвалений закон, який на етапі збору коштів у державний бюджет, зразу розчіпляє: великий відсоток коштів має спрямовуватися безпосередньо в орган місцевого самоврядування, чи то в обласний бюджет, районний, сільський, селищний. Друга частина -  в державний бюджет, на виконання державою своїх прямих повноважень.

В цьому випадку не буде мати значення яка політична партія при владі. А буде мати значення тільки те, який голова, яка громада, які депутати. Але для того, щоб на рівні громад ми не мали феодальних відносин, для цього потрібна активна громада. Закон повинен передбачати можливість громад, у тому випадку, якщо у певному населеному пункті дорога земля, або специфічні відносини розподілу земель , щоби громадськість мала більше прав контролю над депутатами. В такому випадку буде забезпечений баланс влад і буде забезпеченість контролювати вже громадою села, селища та міста депутатів.

Ми від цього виграємо те, що кошти, які втрачають свою децентралізацію попадають на місця. І на кожному місці, обрані депутати знають краще, що їм в першу чергу будувати та ремонтувати, чи то дитячий садочок, чи то школа, ФАП-и, амбулаторія.

Крім того, коли кошти втрачають надмірну децентралізацію, всі наслідки корупційні і особливості зловживань різко знижуються, тому що неможливо серед 20-30 депутатів, які приймають і ухвалюють рішення зробити те саме, що сьогодні робиться, коли кошти централізовано використовуються на ремонти, будівництво і таке решту. Тому на мій погляд, це надзвичайно важливо зробити для громад в першу чергу.

Другий крок стосується доріг. Ми маємо жахливий стан доріг в нашому регіоні. У нас є одна центральна дорога, яка зв"язує Івано — Франківськ з Буковелем чи Гутою, де дорога більш — менш підтримується. Якщо ми пів кілометра чи кілометр звернемо в право чи вліво, побачимо жахливий стан доріг, де перевізники відмовляються перевозити пасажирів, де люди нищать свій автомобільний транспорт. Тому сьогодні коли кошти на дороги збирають через акциз за бензин, і я вважаю це правильним, коли хто більше їздить, більше платить, і ці кошти мають більше спрямовуватися на ремонт доріг.

Сьогодні централізація цих коштів, вона така сама аналогічна як і питання бюджетів. Законодавство, яке має бути ухвалене в першу чергу, як другий крок має стосуватися розчеплення цих коштів на дві частини: одна частина має спрямовуватися на забезпечення ремонту і будівництво доріг місцевого значення, і друга частина для доріг державного значення. Адже очевидно, що коли дороги розбиваються , значить по них їздять автомобілі. Якщо автомобілі не їздять, значить дороги цілі. Але якщо автомобіль їздить, значить  бензин спалюється. Тобто виникає питання, чому кошти за цей бензин і акцизи які в тому бензині присутні на ремонт доріг спрямовуються централізовано в Київ, а тільки після цього приймаються рішення куди спрямовувати, на які дороги та в який регіон. Це надзвичайно важливе питання.

Під цим питання є менш важливим з точки зору питання доріг, але дуже важливе для людей, це внутрішні перевезення. Я маю на увазі механізм і регулювання внутрішніх перевезень між населеними пунктами. Тут не потрібно ухвалювати законодавство, тут потрібно проявити ініціативу, щоби ліцензування яке сьогодні у руках ОДА розділити на дві частини: ті перевізники, маршрути яких стосуються обласних центрів, чи міжрайонних перевізників, тут ліцензування потрібно залишити за ОДА, ті перевізники , які забезпечують перевезення в середині районів, делегувати це право на рівень району, для того щоб вони ухвалювали рішення на місцях.

Як третій крок, надзвичайно важливим є те, щоб ми вернулися до можливості відновити всі ті спортивні секції та заклади, які колись працювали. Тому що ми втратили сьогодні можливість виховувати чемпіонів, спортсменів, або це виховання стало сьогодні просто недоступним. Мова йде про те, що ми маємо забезпечувати такий рівень фінансування відділу освіти або відділу спорту, коли  саме наших дітей рекрут ери забирати з наших   шкіл, коли тренери приходять після першого вересня в кожен і агітують дітей займатися спортом , займатися в гуртках, і щоб це було безкоштовно. Для того, щоб це було безкоштовним, це фінансування має бути передбачено через освіту або через відділ спорту. Тому, що сьогодні ми маємо дуже жахливі впливи реклами, жахливі впливи нашого сучасного буття, коли діти не отримують активність і не отримують зайнятість через спорт, через гуртки, через культуру. Вони отримують цю зайнятість через бари, через різні кафе і це тільки шкодить наших дітям і нашому поколінню.

Наступне, це питання першого робочого місця і питання зайнятості. Ми маємо величезну кількість наших студентів, які отримують якісну освіту, які мають " червоні " дипломи і не можуть  влаштуватися на роботу. Питання першого робочого місця є вкрай важливим питанням, так як ми нищимо ініціативу і натхнення тих людей продемонструвати, що вони є корисні суспільству, продемонструвати те що вони отримали знання і можуть ці знання спрямувати для власної держави.

І тут має бути принцип зацікавленості тих підприємств і організацій які надають ці перші робочі місця. Цей принцип може працювати  тільки через пільги, які підприємці або юридичні роботодавці зможуть надавати при влаштуванні дітей на перше робоче місце.

Та сама ситуація стосуються гідних пенсій. Адже сьогодні в нашій країні як в жодній іншій пенсіонер виходячи на пенсію знову шукає собі роботу. Шукає не тому, що хоче працювати, а тому, що не може звести кінці з кінцями, бо ж немає за що прожити. Це питання пов`зане з питанням першого робочого місця і з працевлаштуванням молодих фахівців.

Наступне це питання земель, екологічно-чистого господарювання і питання збереження тих багатств і лісів які ми сьогодні маємо. У нас є сьогодні гірський регіон де відбувається заготівля і вирубка лісу. Багато людей сьогодні є зайнятими з точки зору виживання: тим, що збирають ягоди чи гриби. Але ці вирубки здійснюються, а насаджень ніяких не відбуваються. Такими темпами через 5-10 років ми будемо мати лисі гори і не матимемо нічого того, що відновлюється.  Це є питання з одного боку загальнодержавне, з іншого — регіональне. Чому? Тому, що ті хто сидять в Києві їм абсолютно байдуже звідки той ліс береться і куди він експортується чи продається. А люди, які мешкають у нас на Прикарпатті, які мешкають в гірських регіонах добре пам`ятають коли були ліси, гриби, ягоди.  Сьогодні це одні зруби і повністю занедбане лісне господарство. Тому все те, що стосується розподілу земель і вирубки лісу, я вважаю, що це є одним з важливих питань для нашого регіону і для нашого округу. Надзвичайно велика проблема яку ми сьогодні маємо це ухвалення законів які не враховують специфіку регіонів. Ми маємо кілька великих виробництв у себе в регіоні і ми маємо законодавство, яке сьогодні фактично ставить їх на межу закриття або знищення. Мова йде про Нафтопереробні заводи і про те законодавство, яке сьогодні дає можливість і створює корисні умови для того щоб імпортувати, завозити нафтопродукти, а не переробляти їх  в Україні. Це один із таких кричущих прикладів безгосподарності  і взагалі ігнорування будь-яких зрозумілих економічних закономірностей. Коли країна, яка має понад 40 млн. населення на 20 % має завантажені свої виробничі потужності по переробці нафти.

Я думаю, що немає жодної країни в Європі чи Азії де були б побудовані нафтопереробні заводи і вони стояли. Тому все те законодавство яке стосується наших великих підприємств які уже є дієздатними воно має прийматись виключно з урахуванням цієї специфіки нашого регіону і з тим, щоб ці робочі місця були все-таки збережені і виробництво працювало. Працює виробництво — вирішуються ці соціальні питання, це ми добре розуміємо.

Окреме питання це питання рекреації і туризму. Ми розуміємо, що за короткий термін не зможемо побудувати величезну кількість курортних комплексів. Але питання зайнятості людей які мають будинки, садиби, котеджі, зелений туризм — це питання є надзвичайно важливе. І тут я вважаю нам потрібно стимулювати цей напрямок роботи і  втому числі вносити зміни до того ганебного податкового кодексу, який знищує все середнє  і мале підприємництво. Тому, що зайнятість базується на підприємницькій діяльності, на тому, що людина стає маленьким підприємцем. Але сьогодні держава створює тиск і влада робить все, щоби знищити і середній і малий бізнес як клас. Вони добре усвідомлюють, що саме люди, які є самодостатніми і отримують можливість самі заробляти кошти, а не залежати від держави є для них небезпечні. Вони добре розуміють, що саме " Помаранчева революція " опиралася на людей самодостатніх, які не залежали від влади, які сказали ні тим безчинствам які були допущені владою. Вони дали гідно цьому відсіч. Сьогодні влада йде тим шляхом, щоб знищити цей клас, цих людей. Але це питання власне нашого регіону, це питання зайнятості. Тому, що якщо ми не можемо сьогодні побудувати нових підприємств, де люди могли б отримати роботу, то ми повинні запропонувати людям поряд з дорогами та інфраструктурою, можливість залучати туристів розвивати цей напрямок роботи і тим самим мати зайнятість і отримувати  кошти за свою роботу.